Від центру села дороги розходяться у трьох напрямках, і у кожному можна знайти щось варте уваги. У східну сторону, на Томашпіль, є старий млин на березі річки.

 

 

Річка Бушанка.

 

 

Раз ми вже дійшли до води, варто ще раз згадати про палац. У 70-х роках 19 ст. Наполеон Орда зобразив його на березі нині неіснуючого ставка. З правого краю видніються шпилі готичної усипальниці.

 

 

Ніщо не нове у цьому світі, і зацікавлені люди давно встановили координати палацу – по той бік річки, поряд із сучасним дитсадком. Я ж не став шукати місце заради місця, зосередившись на тому, що ще можна побачити на власні очі.

А ще треба було з запасом повернутись у райцентр, Чернівці, аби устигнути на останній автобус до Вінниці о 15:15. Інакше – біда. Готелів, як розумієте, тут немає. Мабуть, недостатній туристичний потік для їх рентабельності. Ех, а чи набереться тут узагалі туристів хоча б чоловік 5 на рік ?

У південному напрямку, в сторону Моївки, надибав ось таке.

 

 

Якесь священне християнське джерело, інформацію про котре годі й шукати. Надпис зверху «Пийте воду на здоров’я, гроші в криничку не кидайте».

 

 

При джерелі утворився ставок.