Біля рідної школи Сергія Дмитровича Лук'яненка парк кам’яних скульптур – це результат творчих пленерів по каменярству в співпраці з членом спілки художників України О. Альошкіним.
Серед захоплень Сергія Дмитровича були живопис, народні ремесла, поезія, сатира та гумор, складання текстів пісень і музики до них. С.Д.Лук'яненко випустив ряд методичних посібників : "Ручні знаряддя на шкільній ділянці", "Обдарована дитина в шкільній майстерні", "Саморобне обладнання майстерні по дереву", "Від співробітництва до партнерства", сатиричні спроби - "Сміх крізь сльози", збірку пісень "На струнах душі", поетичну збірку "В лабіринтах власного Я". Більшість творів, які ввійшли у цю книгу, а це доробок за останні вісім років, про школу, про дітей, про виховання, про наболіле : життя односельців, краю, становлення держави, про власні переживання і роздуми, бачення навколишнього пропущене через власний досвід і розуміння, через серце... |
Будучи директором Сергій Дмитрович Лук'яненко думав не лише про дітей, а й про своїх педагогів. Він зумів об'єднати колектив у одне ціле, а також знав, як захопити доброю шляхетною справою й об'єднати на цьому підгрунті людей різноманітних життєвих переконань і духовних уподобань. Маючи надзвичайно світлу вдачу та сильну гарну харизму, йому вдавалося допомогти своїм учням і учителям виявити власні здібності та таланти. С.Д.Лук'яненко був вимогливим, у першу чергу, до себе, умів виховувати у своєму колективі відповідальність і вдумливість до вчительської праці. Завдяки природній культурі та духовності він підтримував позитивну ауру в школі. Сергій Дмитрович користувався заслуженим авторитетом і великою повагою з боку всіх, хто працював і спілкувався з ним. Професіонал, освічений та ерудований учитель, вірний друг, який завжди підставляв своє плече в найтяжчу хвилину.
Згадаємо Сергія Дмитровича Лук'яненка... |